Шановні користувачі блога!
              Повідомляємо, що блог        соціального педагога змінив адресу, 

stiopkina.blogspot.com  

 

Тренінг “Батьківська вітальня” для батьків переддошкільних груп: 

“Теорія батьківської любові”

Заповіді дітей для мам, тат, бабусь та дідусів. 1. Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною. 2. У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, Що? Коли? Чому? кожен із нас у ньому має робити. 3. Мої ручки ще маленькі, не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча. 4. Мої почуття ще недозрілі, прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене. 5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки. 6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті. 7. Прошу, не робить усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням. 8. Я вчуся у вас усього: слів, інтонацій голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь ласка,, кращого. Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному в цьому безмежному світі. 9. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

Загальна декларація прав людини

Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III)
Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року.

Преамбула

Беручи до  уваги,  що  визнання  гідності,  яка властива всім членам людської сім'ї,  і рівних та невід'ємних їх прав є  основою свободи, справедливості та загального миру: і беручи до уваги,  що зневажання і нехтування  правами  людини призвели до варварських актів,  які обурюють совість людства, і що створення такого світу,  в якому люди будуть мати свободу слова  і переконань  і  будуть  вільні  від страху і нужди,  проголошено як високе прагнення людей; і беручи до уваги,  що необхідно,  щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися  як  до  останнього  засобу до повстання проти тиранії і гноблення; і беручи до  уваги,  що  необхідно  сприяти  розвиткові дружніх відносин між народами; і беручи до  уваги,  що народи  Об'єднаних Націй підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини, в гідність і цінність  людської  особи  і в рівноправність чоловіків і жінок та вирішили сприяти соціальному прогресові і  поліпшенню  умов  життя при більшій свободі; і беручи до уваги,  що держави-члени  зобов'язались  сприяти  у співробітництві з Організацією Об'єднаних Націй загальній повазі і додержанню прав людини і основних свобод; і беручи до  уваги,  що загальне розуміння характеру цих прав і свобод  має  величезне  значення  для  повного   виконання   цього зобов'язання;

Генеральна Ассамблея проголошує цю Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання  якого  повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод   і   забезпеченню,   шляхом   національних  і  міжнародних прогресивних   заходів,   загального   і  ефективного  визнання  і здійснення  їх  як  серед народів держав-членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

Стаття 1

Всі люди  народжуються вільними і рівними у своїй гідності та
правах.  Вони  наділені  розумом  і  совістю  і  повинні  діяти  у
відношенні один до одного в дусі братерства.

Стаття 2

Кожна людина   повинна   мати   всі   права  і  всі  свободи,
проголошені цією Декларацією,  незалежно від раси,  кольору шкіри,
статі,   мови,   релігії,   політичних   або   інших   переконань,
національного чи соціального походження,  майнового, станового або
іншого  становища.  Крім  того,  не  повинно  проводитися  ніякого
розрізнення  на  основі  політичного,  правового  або міжнародного
статусу  країни  або території, до якої людина належить, незалежно
від    того,   чи   є   ця   територія   незалежною,   підопічною,
несамоврядованою   або   як-небудь   інакше   обмеженою  у  своєму
суверенітеті.

Стаття 3

Кожна людина має право на життя,  на свободу  і  на  особисту
недоторканність.

Стаття 4

Ніхто не  повинен  бути  в рабстві або у підневільному стані;
рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах.

Стаття 5

Ніхто не   повинен   зазнавати   тортур,   або    жорстокого,
нелюдського,  або  такого,  що принижує його гідність,  поводження
і покарання.

Стаття 6

Кожна людина,  де б вона не перебувала, має право на визнання
її правосуб'єктності.

Стаття 7

Всі люди  рівні  перед  законом і мають право,  без будь-якої
різниці,  на рівний їх захист законом.  Усі люди  мають  право  на
рівний  захист від якої б то не було дискримінації,  що порушує цю
Декларацію,  і від якого  б  то  не  було  підбурювання  до  такої
дискримінації.

Стаття 8

Кожна людина  має  право  на  ефективне  поновлення  у правах
компетентними національними судами в разі  порушення  її  основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Стаття 9

Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Стаття 10

Кожна людина,  для визначення її  прав  і  обов'язків  і  для
встановлення   обґрунтованості   пред'явленого   їй  кримінального
обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її
справа  була  розглянута  прилюдно  і  з  додержанням  усіх  вимог
справедливості незалежним і безстороннім судом.

Стаття 11

1. Кожна людина,  обвинувачена у вчиненні злочину,  має право
вважатися  невинною  доти,  поки її винність не буде встановлена в
законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду,  при  якому їй забезпечують усі можливості для захисту.

2. Ніхто не  може  бути  засуджений  за  злочин  на  підставі
вчинення  будь-якого  діяння або за бездіяльність,  які під час їх
вчинення не становили злочину за  національними  законами  або  за
міжнародним правом.  Не може також накладатись покарання тяжче від того, яке могло бути застосоване на час вчинення злочину.

Стаття 12

Ніхто не  може  зазнавати  безпідставного  втручання  у  його
особисте    і   сімейне   життя,   безпідставного   посягання   на
недоторканність його житла,  тайну його кореспонденції або на його
честь  і  репутацію.  Кожна  людина має право на захист закону від
такого втручання або таких посягань.

Стаття 13

1. Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати  собі
місце проживання у межах кожної держави.

2. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи
й свою власну, і повертатися у свою країну.

Стаття 14

Кожна людина  має  право  шукати притулку від переслідувань в
інших країнах і користуватися цим притулком.

Це право не може бути використане в разі переслідування,  яке
в дійсності ґрунтується на  вчиненні  неполітичного  злочину,  або
діяння,  що  суперечить  цілям  і принципам Організації Об'єднаних
Націй.

Стаття 15

1. Кожна людина має право на громадянство.

2. Ніхто  не  може бути безпідставно позбавлений громадянства
або права змінити своє громадянство.

Стаття 16

1. Чоловіки і жінки,  які досягли повноліття, мають право без
будь-яких  обмежень  за  ознакою раси,  національності або релігії
одружуватися і засновувати  сім'ю.  Вони  користуються  однаковими
правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

2. Шлюб може укладатися тільки при  вільній  і  повній  згоді
сторін, що одружуються.

3. Сім'я є природним і основним осередком суспільства  і  має
право на захист з боку суспільства та держави.

Стаття 17

1. Кожна людина має право володіти майном як одноособово, так
і разом з іншими.

2. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Стаття 18

Кожна людина  має право на свободу думки,  совісті і релігії;
це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання  і
свободу  сповідувати  свою релігію або переконання як одноособово,
так і разом з іншими,  прилюдним або приватним порядком в  ученні,
богослужінні і виконанні релігійних та ритуальних обрядів.

Стаття 19

Кожна людина  має  право на свободу переконань і на вільне їх
виявлення;  це право включає свободу  безперешкодно  дотримуватися своїх  переконань  та  свободу  шукати,  одержувати  і  поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно  від  державних кордонів.

Стаття 20

1. Кожна   людина  має  право  на  свободу  мирних  зборів  і
асоціацій.

2. Ніхто  не  може  бути  примушений  вступати  до  будь-якої
асоціації.

Стаття 21

1. Кожна людина має право брати  участь  в  управлінні  своєю
країною безпосередньо або через вільно обраних представників.

2. Кожна людина має право рівного доступу до державної служби
в своїй країні.

3. Воля народу повинна бути  основою  влади  уряду;  ця  воля
повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах,  які
повинні провадитись  при  загальному  і  рівному  виборчому  праві
шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.

Стаття 22

Кожна людина,  як член суспільства,  має право  на  соціальне
забезпечення   і  на  здійснення  необхідних  для  підтримання  її
гідності і для вільного розвитку  її  особи  прав  у  економічній,
соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і
міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів
кожної держави.

Стаття 23

1. Кожна людина має право на працю,  на вільний вибір роботи,
на  справедливі  і  сприятливі  умови  праці  та  на  захист   від
безробіття.

2. Кожна людина,  без будь-якої дискримінації,  має право  на
рівну оплату за рівну працю.

3. Кожний працюючий має право  на  справедливу  і  задовільну
винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої  та її
сім'ї,  і яка в разі  необхідності  доповнюється  іншими  засобами
соціального забезпечення.

4. Кожна людина має  право  створювати  професійні  спілки  і
входити до професійних спілок для захисту своїх інтересів.

Стаття 24

Кожна людина  має  право на відпочинок і дозвілля,  включаючи
право  на  розумне  обмеження  робочого  дня  та   на   оплачувану
періодичну відпустку.

Стаття 25

1. Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи
їжу,  одяг,  житло,  медичний  догляд   та   необхідне   соціальне
обслуговування,  який  є  необхідним  для  підтримання  здоров'я і
добробуту її самої та її сім'ї,  і право на  забезпечення  в  разі
безробіття,  хвороби,  інвалідності,  вдівства, старості чи іншого
випадку втрати  засобів  до  існування  через  незалежні  від  неї
обставини.

2. Материнство і дитинство дають право на особливе піклування
і допомогу.  Всі діти,  народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні
користуватися однаковим соціальним захистом.

Стаття 26

1. Кожна людина має право  на  освіту.  Освіта  повинна  бути
безплатною,  хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна
бути обов'язковою.  Технічна  і  професійна  освіта  повинна  бути
загальнодоступною,  а  вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.

2. Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської
особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта
повинна  сприяти  взаєморозумінню,  терпимості  і дружбі між усіма
народами,  расовими або  релігійними  групами  і  повинна  сприяти
діяльності Організації Об'єднаних Націй по підтриманню миру.

3. Батьки мають право пріоритету у  виборі  виду  освіти  для
своїх малолітніх дітей.

Стаття 27

1. Кожна  людина  має право вільно брати участь у культурному
житті суспільства,  втішатися мистецтвом, брати участь у науковому
прогресі і користуватися його благами.

2. Кожна  людина  має  право  на  захист   її   моральних   і
матеріальних  інтересів,  що є результатом наукових,  літературних
або художніх праць, автором яких вона є.

Стаття 28

Кожна людина має право на соціальний і  міжнародний  порядок,
при якому права і свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути
повністю здійснені.

Стаття 29

1. Кожна людина має обов'язки  перед  суспільством,  у  якому
тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.

2. При здійсненні своїх прав і свобод  кожна  людина  повинна
зазнавати тільки таких обмежень,  які встановлені законом виключно
з метою забезпечення належного визнання і  поваги  прав  і  свобод
інших  та  забезпечення  справедливих  вимог моралі,  громадського
порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

3. Здійснення  цих  прав  і свобод ні в якому разі не повинно
суперечити цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 30

Ніщо у цій Декларації не може  бути  витлумачено  як  надання
будь-якій  державі,  групі осіб або окремим особам права займатися
будь-якою діяльністю або вчиняти дії,  спрямовані на знищення прав
і свобод, викладених у цій Декларації.

4 ТРАВНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

Інформаційне повідомлення

Булінг в дитячому садку — міф чи реальність.

Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу?

Види булінгу в дитсадку.

Булінг у ДНЗ (ЗДО) може проявлятися як тиск: психологічний або фізичний. Часто на жертву  діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

Хто провокує булінг в дитсадку.

 Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

Педагог або помічник вихователя:

– зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;

– ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;

 – глузує із зовнішнього вигляду дитини;

 – образливо висловлюється про дитину чи її батьків;

 – проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини. Батьки або члени сім’ї дитини:

– б'ють та ображають дитину вдома;

 – принижують дитину у присутності інших дітей;

 – проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;

 – ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

 Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

Як реагувати на випадки булінгу.

Згідно наказу № 1646 від 28.12.2019 р. 

Стаття II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти 1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти. У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу. Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації. 2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування): невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування); за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги; повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин; повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг; скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

06.04.2020 - психологічна акція “День без конфліктів”

Поняття про конфлікт.

Найкращі моменти свого життя ми пов’язуємо із ситуаціями, коли існує злагода між людьми, мир і взаєморозуміння. Однак, взаємини між людьми бувають різними: як такими, що стимулюють співпрацю і товариськість, так і тими, що призводять до суперечок і протистоянь. Часто непорозуміння стають причиною появи образ, ворожості та ненависті. Ці та подібні негативні ситуації називають конфліктами.

Не секрет, що уникнути сварок нелегко. Навіть у самих щасливих людей трапляються сварки. Звичайно, побудувати стосунки так, щоб повністю уникнути сварок практично неможливо. Але навчитися виходити з конфліктних ситуацій необхідно. В цьому допоможе так звана методика “Уроки гусей”.

“Уроки гусей”
Факти	Уроки
Змахуючи крилами, кожна гуска створює додаткову підіймальну силу для тієї гуски, що летить попереду. Пересуваючись у формі літери «V», зграя може подолати за день відстань принаймні на 70 % більшу, ніж тоді, коли кожен птах летів би сам.	Людям теж треба шукати шляхи і способи, як рухатися разом, і співпрацювати одне з одним так, щоб досягти спільної мети швидше і легше.
Щоразу, коли гуска виходить за межі ключа, вона відчуває, як важко летіти проти вітру самій, і швидко повертається у ключ.	Якщо люди матимуть стільки здорового глузду, як гуси, будуть співпрацювати з тими, хто йде в одному з ними напрямку, їм легше буде долати життєві перешкоди.
Коли птах стомлюється, він відступає назад, і тоді інша гуска займає його місце попереду ключа. Виконувати важку роботу для своєї групи вигідно всім.	Слід виконувати складні завдання по черзі та поділяти відповідальність. Так само, як гуси, люди залежать одне від одного, від здібностей та унікального поєднання можливостей, талантів та ресурсів кожного.
Ті гуси, що летять позаду, кричать, підбадьорюючі тих, які спереду, і втримуючи темп.	Нам слід прагнути того, щоб наші коментарі були позитивними. У тих колективах, де панує взаємопідтримка, робота продуктивніша. Ми маємо прагнути до коментарів, що йдуть від серця та щирих переконань одного, щоб підтримати глибинні почуття іншого, оскільки тільки така похвала є найефективнішою підтримкою.
Коли гуска слабне чи поранена, відстає від ключа, дві інші невідступно летять за нею, щоб допомогти і захистити її. Вони залишаються з нею, поки вона не зможе летіти чи помре. Лише після цього вони вирушають далі, самі або з іншим ключем, поки не наздоженуть свою групу.	І якщо у людей є хоча б стільки ж здорового глузду, як у гусей, вони підтримуватимуть одне одного протягом усього життєвого шляху.

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ

Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості. Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв'язання задач.

Сучасні діти активно використовують гаджети вже з дошкільного віку. У кожній родині нині є електронні пристрої — ноутбук, планшет, смартфон тощо. Тому взагалі прибрати їх із життя дітей майже неможливо. Завдання дорослих у такій ситуації — не забороняти дітям користуватися гаджетами, а створити умови, аби з їхньою допомогою розвивати дітей і не шкодити їхньому здоров'ю. Електронні пристрої сприяють розвитку дитини, якщо вони наповнюють її діяльність новим змістом, а не замінюють її. Підтримувати інтерес дошкільників до гаджетів потрібно за допомогою ігор, застосунків і функцій, які розширюють кругозір, допомагають освоювати нові навички. 

Найбільшу кількість можливостей для використання в освітньому процесі надають ноутбук і планшет. Їх застосовують у роботі з вихованцями середнього та старшого дошкільного віку. За допомогою ноутбука і планшета дошкільники можуть:
- знайти необхідну інформацію в голосовому режимі;
- організувати колективний або індивідуальний перегляд відеоматеріалів за обраною темою;
- провести освітній веб-квест спільно з дорослими.
Дошкільники, які не вміють набирати текст, можуть скористатися пошуком інформації в голосовому режимі. Для цього існує команда «О'кей, Google», яка переводить застосунок Google в режим керування голосом. Дитина має лише озвучити, про що вона хоче дізнатися. Застосунок надає відповідь з мережі
інтернет в режимі реального часу.
Голосовий режим стимулює правильну вимову, формує в дитини вміння формулювати запит і самостійно знаходити потрібну відповідь.
Перегляд різних типів відеоматеріалів, як-от пізнавальні відео, мультфільми та інші значно урізноманітнює дозвілля в родині та унаочнює для дошкільників ті чи ті аспекти теми.

Діти, які добре знають комп’ютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.

З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників і складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.

ПОСІБНИКИ, ЯКІ МІНІСТЕРСТВО ПРОПОНУЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ БЕЗПЕЧНОМУ КОРИСТУВАННЮ ІНТЕРНЕТОМ:

1.     Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ “Видавничий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с.

2.     Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с.

3.     Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.

4.     Пам’ятка для батьків «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок», розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: «ДІТИ. ІНТЕРНЕТ. МОБІЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК»

«Пам’ятка для батьків» детально висвітлює технічні можливості мобільних телефонів та мобільного зв’язку в цілому, особливості не завжди позитивних послуг, запропонованих споживачеві глобальною мережею Інтернет. Завдяки пам’ятці батьки та педагоги дізнаються про ризики безконтрольного звернення дітей до медійного простору, про те, як захистити їх від впливу шкідливої інформації.

Протидіяти поширенню через Інтернет-мережу шкідливої для дітей і молоді інформації покликаний також перелік безпечних сайтів, рекомендований Національною експертною комісією. Зазначений перелік підкаже батькам, із якими сайтами треба знайомити свою дитину, щоб відкрити для неї цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.

Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному стану населення (ст. 5 Закон України «Про захист суспільної моралі»).

З метою реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, створено Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (далі - Національна комісія).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про захист суспільної моралі» Національна комісія є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.

Рішення Національної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для розгляду центральними і місцевими органами влади, засобами масової інформації всіх форм власності, а також фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статей 2, 6 Закону України «Про захист суспільної моралі» виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.

Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.

Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:

·         пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;

·         пропагує фашизм та неофашизм;

·         принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;

·         пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;

·         принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;

·         пропагує невігластво, неповагу до батьків;

·         пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

З високими темпами розвитку науково-технічного прогресу, зокрема, електронної техніки та можливостей обміну інформацією постало питання захисту дітей від інформації, яка несе загрозу морально-психічному здоров’ю.

Працівниками Національної комісії проводиться робота щодо виявлення цієї інформації у засобах масової інформації на будь-яких носіях, в тому числі, розповсюдження її за допомогою мобільних телефонів та всесвітньої мережі Інтернет.