понедельник, 7 сентября 2020 г.

Заповіді дітей для мам, тат, бабусь та дідусів. 1. Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною. 2. У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, Що? Коли? Чому? кожен із нас у ньому має робити. 3. Мої ручки ще маленькі, не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча. 4. Мої почуття ще недозрілі, прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене. 5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки. 6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті. 7. Прошу, не робить усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням. 8. Я вчуся у вас усього: слів, інтонацій голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь ласка,, кращого. Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному в цьому безмежному світі. 9. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.